Повноцінні громадяни

Ліна Костенко
\"Мужчини імперських націй мислять категорією сили. Мужчини поневолених, але гордих націй, мислять категоріями свободи. А такі, як оце ми, все надіються, що якось воно буде. Не буде! Люди, які пережили критичну масу принижень (і стерпіли!) не можуть бути повноцінними громадянами\".
- Перегляди
- 7966
- Подобається
- 7
- Не подобається
- 0
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 123
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
Там, на Голгофі, це було уперше.
Умер од смерті, може,— від образ,
і за життям не пожалів, умерши.
А потім розп’яли на полотні,
у мармурі, у гіпсі і в граніті.
А потім розп’яли його в мені,
і розп’яли на цілім білім світі.
І тіло з’їли, кров’ю запили.
Ще рік, чи два, чи десять, чи довіку?
І продавали образ з-під поли,
і не дають умерти чоловіку.
Куди піду? Куди тепер піду?
Де на землі земля обітована?
Казарми в Гефсіманському саду,
І всі народи — як розкрита рана…
І навіть люди, місто й камні,
Щось прошепоче – Те усе святе
У що ти вірив - згинуло з віками
Пройшло скрізь пальці,
Як вода, зачерпнута відкритою рукою,
А на лодоні лиш краплинки сну,
У сяйві марив, як в полоні.
І вічність та тяжка завіса,
Що ми не здатні піднести,
Роздавить вас, навіщо йти
Навіщо тратити надію,
У те усе, що нам святе,
Скажи мені і я повірю,
Та все ж із нами щось не те....
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.
Хтось ними плакав, мучився, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
людей мільярди, і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!
Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія — це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.--------Мало кто знает,что по бумага-кляуза на В.Стуса,Л.Костенко,В.Черновола,О.Орача и многих других подписаная В.Яворивским,Малышком изменила их жизнь.Они были осуждены.В школьные годы мы читали В.Яворивского повесть ,,В1чн1 кортел1си,,.В ней рассказывается о трагедии волынского села,сожжонного бандеровцами.Он их называл янычарами вонзившими нож в спину украинского народа.За эту повесть был удостоен премии им.Ленинского комсомола.А теперь он славит националистов,бандеровцев и кл янёт советское прошлое. Лина Васильевна не изменила своих взглядов, она верит в нашу молодёжь,в её будущее! Лина Костенко-это гуманитарная аура нации,она не тратит время на диалоги с властью,ни на интервью.Известно.что отказалась принимать награду,,Золотой писатель Украины,ещё накануне вручения.
Можно ли описать оговариваемую проблему доступными словами, без метафор? Как мне показалось, кого-то унизили или обидели, но не совсем понятно кого и как.
Может, те, кому тема понравилась ( 6 человек) смогут объяснить, кто подразумевается под глубокомысленным изречением гениальной поэтессы - Люди, які пережили критичну масу принижень (і стерпіли!) не можуть бути повноцінними громадянами" - то ли она сама, то ли ее идеологические противники, то ли хрен знает кто?
И в чем измеряются эти унижения и где их критическая масса? Люди не теряли человеческого достоинства, проходя через лагеря и тюрьмы, а тут что?
Але ж не всі - такі. А ви надійтесь...
Добрый вечер, SKI!