Чёрныу рейдеры...?
До этого воскресного дня я никогда невстречался с чёрными рейдерами.Кокое же было удивление у всех прихожан церкви что в районе Костянца,что они действительно существуют нетолько в кино,а совсем рядом... Пришедшие сюда прихожане 02.06.2013 могли увидеть странную картину -чужие люди (не с нашего города ,да и не с нашей области)сломав все запоры ночью решили прихватизировать чужй приход...
В этот день моему отцу было сорок дней как умер,хотелось всё сделать по традициям которых придерживается моя семья уже не одно поколение,но увы ....=Чёрные раскольники= захватив церковь начали править по-своему...Отца Владимира Ценцё,который востанавливал и строил её, в средину церкви заежжие дяди не пустили.Несколько нарядов милиции пытались востановить порядок... Воскресное настроение было испорчено у многих,но особенно жалко молодую пару которая пришла договориться чтобы их обвенчали в следующее воскресенье,другая пара приехала окрестить ребёнка уехала искать другую церковь...Как так можно поступать, одев на себя священное одеяние при этом нарушать все церковные правила,которых вы должны прежде всего додерживаться?!Незнаю даже как правильно назвать В.Червонникова отец,батюшка или ещё как-то...,но где его совесть,да и была ли она?Вы= плюнули= в лицо людям которые востанавливали церковь с первых её дней.Вы действуете как ===== -увидел, при помощи чужих дядечек захватил, а после пусть хоть и земля горит- мне всё ровно...Разве такому священнику можно доверять?Постройте себе приход достойный вас и ваши же прихожане потянутся к вам и будут вас уважать ,а не в след плевать! Мы идём в церковь чтобы очиститься от скверны,навести порядок в душе,мыслях..Мы ведём в церковь своих детей.Какой вывод они сделают увидев вот такую картину?Слова матери касаются непосредственно детского сердечка,а слово и пример отца дают чадам нашим силу и энергию к воплощению,но слова чужого человека ,даже и благонамеренного действуют на ум ребенка.Что же учит Червонников своими действиями?Приостановитесь и подумайте ! Архимандрит Иоанн (Крестьянкин) писал:,,Други наши,если мы и теперь не восчувствуем грозящей нам опасности духовного одичания человечества,теряющего постепенно образ и подобие Божие,если не приостановить процесс богоотступничества и утери веры в своих семьях,в себе,то близок срок,когда осуществятся слова Христа Спасителя:,,сын Человеческий ,придя ,найдет ли веру на земле?,,(Лк.18,8).
- Перегляди
- 5568
- Подобається
- 2
- Не подобається
- 0
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 87
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
В точку!!!
Щас придет ны-ны-ны и будет не имею никакого представления о Червонникове будет его защищать т.к. его поддерживает Сволота, а он обожествляет нациков.
Хотя еще раз повторю мне он более симпатичен, только из-за того, что Червонников КАНОНИЧНЫЙ священник, а Цянцьо-РАСКОЛЬНИК.
Я в церковных делах в Каневе ни в зуб ногой и полагаюсь на мнение священника пана Володимира.
На мнение Цянцьо? Он тоже Владимир.
-=Влад соскучился?=-
По Вам? Тьху! Чур меня чур.
Тут на сайте панов Владимиров немеряно.
Люди, кому мы исповедываться ходим?
Священник может взять в руки оружие и участвовать в боевых сражениях только в военное время и защищая себя и приход от врагов. А что делает этот горе-поп? Уже война?
Так кожна ... своє ... хвалить. А красивіше говорити вміє саме Червонніков.
- в неділю зранку приїхали гості зі Львова та Харкова, зокрема якийсь старший священник Дмитро (балакучий і наглуватий), не змогли відкрити замки в церкві, їх зрізали, увійшли і почали проводити богослужіння. Все тихо, мирно. Потім прийшов Цянцьо, його "громада" - крикливі бабці, які почали проклинати усіх присутніх, за що й отримали від Дмитра, який розяснив, що проклинати заборонено, тим більше в церкві. Гості ж зі Львова і Харкова поводили себе дуже чемно і ввічливо, на відміну від місцевих. Це дуже засмутило. Міліції було чимало, але стояли вони осторонь і в події не втручались.
Стосовно рішень суду, то там все однозначно - спору в суді щодо власника церкви немає - власником є громада якась там (довга назва), яка існує в двох екземплярах - одна (зареєстрована офіційно), керівником якої є Червонніков, та ще одна (назва така ж, тільки ніде не числиться - практично самозванці), керує якою Цянцьо. Що ж розбиратись? Документи є, потрібно лише здоровий глузд.
А щодо підтримки Ніколенком однієї з сторін - він в жодному спорі особисто участі не брав, все через представників.
Приходы Харьковской и Полтавской епархии УАПЦ
18. Приход Преображения Господнего (г.Канев, Черкасская обл.)
Приход принят из УАПЦ в марте 2007 года. 13 января 2008 года настоятель прихода о. В.Цинця перешел в УПЦ КП. 29 января 2008 назначен новый настоятель -иерей Володимир Червонников (рукоположен 30 мая 2000).
Українська Автокефальна Православна Церква (УАПЦ) — православна церква в Україні та в українській діаспорі Західної Європи й Північної Америки, що відродилася під час національно-визвольних змагань (1917—1921). На Першому Всеукраїнському Православному Церковному Соборі в Києві 14-30 жовтня 1921 р. проголошено три основні засади УАПЦ — автокефалію, соборноправність, українізацію.
Засновники Василь Липківський,Олексій Дородніцин,Олександр Маричів та ін...
Дата заснування 1917
Нинішній предстоятель Мефодій (Кудряков)
Автокефалія/автономія ВИЗНАНА
Українська Православна Церква — Київський Патріархат — православна Церква в Україні із резиденцією Патріарха в Києві. УПЦ-КП створено в червні 1992 року внаслідок об\'єднання двох церковних груп, що обстоювали незалежність від Російської православної церкви: частини вірних та єпископату УПЦ-МП на чолі із Митрополитом Київським і всієї України Філаретом (Денисенком) та Української Автокефальної Православної Церкви.
Засновники Мстислав (патріарх Київський)
Дата заснування 1992
Автокефалія/автономія проголошена 1992 самопроголошена
Автокефалія/автономія НЕ ВИЗНАНА.
Нинішній предстоятель Філарет (Денисенко), Патріарх Київський і всієї Руси-України
Власник церкви не змінився - це громада. Змінився керівник громади. Хоча його й не приймають прихожани (частина з них-не всі).
а попів МП бізнесменів в расях взагалі мовчу.
Стосовно Цяньцьо - до будівництва Костянецького храму він абсолютно не причетний, тому як палець об палець не вдарив, бо за похоронами йому було ніколи. На Костянці його так і кличуть похоронним попом.
Червоннікову респект! За документами храм його. А Цяньцю не слід було бігати по патріархатах. От і добігався.
Тут тебе піп і послухає, і порадить, і гріх відпустить. Знову ж, нагода потусуватись, хто в шинки не ходить.
А ще народні традиції. Як же паску не посвятити?
В свій час, коли розпочиналася робота по створенню храма на місці Костянецького клубу, передачу якого громаді Української Автокефальної Православної Церкви добилася громада на чолі з отцем Червонніковим, до Канева прибув Ценцьо - ще один священник в тій же Церкві, до якої належав і Червонніков. Громада поділилася, утворивши два прихода однієї Церкви. Одна діяла в центрі міста, орендуючи колишній книжковий магазин, а друга - у Костянецькому клубі, який почали перетворювати в храм.
Біда полягає в тому, що в свій час, коли Ценцьо звільнився з посади священника Костянецької громади тої самої Церкви, в якій священником був і залишається Червонніков, йому не заборонили відправляти службу де-факто і використовувати майно, яке в зв\'язку з вибуттям священника було закріплене документально за Червонніковим до призначення нового священника громаді, яка його втратила.
Тож бігаючи по різним конфесіям, Ценцьо вдалося утримувати при собі громаду, яка не посвящалася в юридичні тонкощі справи. Люди мали священника, який забезпечував відправи, використовуючи при цьому чужий за юридичною належністю храм. Ніхто не уявляв і не розуміє зараз, що співпраця як з Київським патріархатом, так і нова співпраця з Автокефальною Церквою, яка за час небуття в ній Ценцьо встигла розколотися, цим священником відбувалася без належного юридичного оформлення відповідних релігійних громад.
Червонніков нікуди не бігав по конфесіям. Після розколу УАПЦ він з закріпленим за ним майном і громадами залишився в тій гілці УАПЦ, яку очолює Ігор Ісіченко. Програвши всі суди за право оволодіти храмом під егідою Київського патріархату, Ценцьо тепер прихилився назад до Автокефальної церкви, але до іншої її гілки, щоб спробувати закріпити за собою храм, який став у нього чужим майном з моменту його першого звільнення з посади священника Автокефальної Церкви.
Людей в цій історії використовують для досягнення успіхів в майнових спорах, збудована культова споруда не може служити людям. Була б у українців єдина Церква, а не розділена та розтерзана, цього б не було.
По-перше, розкажіть своїй бабусі про програні в судах справи Ценцьо. Якби це дійсно було б так, то про Ценцьо вже давно б забули.
По-друге, на той час, коли Ценцьо тягав цеглу та бетон разом з жителями Костянця, Червоннікова і близько там не було.
По-третє, Ценцьо не бігав по конфесіях, як зволили говорити Ви, а було рішення громади про перехід в іншу церкву.
По-четверте, Ви волієте не говорити про те, скільки СВОЇХ коштів в будівництво храму вклали прості люди, які працювали на будівництві безкоштовно. І тепер продовжують допомагати Храмові в придбанні необхідних для богослужіння речей. Хто з нинішніх претендентів вклав в Храм хоч одну СВОЮ копійчину?
По-п\'яте, більш порядної людини ніж є Ценцьо, важко знайти. Не дарма на нього зуб точать конкуренти, бо до нього йдуть люди. Поговоріть з людьми, яким він допоміг у скрутну хвилину і Ви зрозумієте, чому костянецька громада не хоче бачити іншого священника.
По-шосте, Ценцьо сумлінно виконує СВОЮ РОБОТУ, а не намагається засвітитись де тільки можна, як робить Червонніков.