Будівництво Канівської ГЕС
Привіт усім. Пропоную відволіктись від насущних проблем та згадати історію. В руки попав архів унікальних фото будівництва рідної ГЕС.
Величезна подяка робітникам станції за надані фото.
- Перегляди
- 13468
- Подобається
- 13
- Не подобається
- 0
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 21
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
Тому, aspid, вважай мене свідомітом канівським.
Ну вообщем что бы это понять нужно было жить в то время.
Кстати такие фото имеют и практическую ценность ремонтному персоналу понятнее их конструкция.
Одвічне питання, чи потрібен взагалі каскад, краще втримаюсь від коментарів, скажу тільки, що завдяки ГЕС маємо "намив", нинішній центр міста і тд і тп.
Перші бульдозери, які прибули на будівництво Канівської ГЕС ми ще школярами у 1962 році бігали оглядати на вкритий лозами пустир (територія сучасного "намиву" в районі вулиці О.Кошового). В захваті дивилися ми як ці велетенські, в нашому сприйнятті, машини почали "шкребти" канівську землю під майбутню споруду ГЕС і селище гідробудівників...
А в 1963-му, закінчивши школу, першим записом в моїй трудовій книжці зафіксовано зарахування мене вантажником в БУ Канівської ГЕС. Ми приймали і розвантажували будівельні матеріали, що проибували вагонами на лівому березі на станцію Ліпляво та по Дніпру баржами до будівельного майданчика, розташованого поблизу руїн залізничного мосту. Власними руками мені "пощастило" розвантажувати вручну металевими "волокушами" розсипний цемент з 60=тонних вагонів, "зачисщати" баржі від будівельного каміння та щебню після роботи плавкрану по їх розвантаженню...
Потім, відслуживши 3 роки в армії, я знову працював на будівництві Канівської ГЕС, але вже столяром лісозаводу, який був на місці сучасної території "Закордоненгерго". Лісозавод розпилював ліс на дошки для опалубки, що використовувалась при бетонуванні елементів споруд котловану ГЕС, шлюзу, а потім і самої станції, та виготовляв конструкції опалубки і інші вироби з дерева, що використовували будівельники. Періодично нас "кидали" й на монтаж опалубки в самому котловані ГЕС.
Але яка пройшла агітація перед початком будівництва! Нам успішно навішали локшини про те, що ГЕС прикрасить і Дніпро і місто. І ми чекали прекрас, а отримали сплюдровану колись могутню ріку, знищені унікальні природні угіддя і населені пункти...
Лесь Подерев’янський :))))))))))))))
Знищіть перш за все усі ваші зручності дома, поспіть на голій підлозі, поїште руками, потім збудуйте шалаш в лісі, або знайдіть печеру і пірніть з головою у симбіоз з природою. Думаю за вами підуть тисячі.... та що там тисячі - сотні однодумців.)
В комсомол приймали в "зеленому" віці в шкільні роки з 14 років. Тому це виходило добре. Хто здобував повну середню освіту в загальноосвітніх школах (10 - 11 класів) майже поголовно всі були комсомольцями. Я не був виключенням. Був обраний навіть секретарем комсомольскої організації свого класу. Якби в комуністи приймали в школі, то в дитячій свідомості я й туди "влип" би.
Ще на службі в армії я був готовий вступити в КПРС, але спасла мене від такого кроку особиста сварка з замполітом військової частини, в якій я служив, гвардії майором Пузіком. Але в армії я був членом комітету комсомолу військової частини (дивізійної сержантської школи, в якій прослужив всі 3 роки в постійному складі) і від того майора Пузіка я отримував грамоти за активну комсомольську роботу та грамоту Пружанськоро райкому комсомолу (Брестська обл., Білорусь).
Був я в активі комсомольців Дніпробуду коли працював на лісозаводі (членом комітету комсомолу БУ Канівської ГЕС). Зараз зустрічаюся з своїм тодішнім комсомольським секретарем паном Миколою Даниленком, нині пенсіонером, і нам є що згадувати з періоду бурхливої молодості. Наприклад, як з моєї ініціативи комсомольська організація будівельного управління відмовила надати рекомендацію для вступу в КПРС молодому прорабу Гінзбургу Михайлу Іллічу (нині громадянину Ізраїлю), який тільки оформився на роботу, а парторг будівельного управління пан Дісса вже пхав його в партійні лави.
Навіть завершуючи свою комсомольську біографію вже працюючи в нашій канівській школі № 4 вчителем трудового навчання, я був членом комітету комсомольської організації вчителів і за цю роботу мені протягом двух років на районних вчительських конференціях оголошували про нагородження мене грамотою Черкаського обкому комсомолу та про те, що грамота буде вручена в колективі, але так її мені й не вручили. Залишилась їм. )))
комунізм = соціалізм + електрифікація усього