Наш человек !
Добкин «компетентно» посоветовал засунуть портреты Шухевича и Бандеры в «некое место»
Губернатор Харьковской области Михаил Добкин заявил, что Харьковская область закрыта для идеологии ВО «Свобода».
Об этом он поведал на заседании облсовета, сообщает pravda со ссылкойна АТН.
Губернатора возмутило, что Ирина Фарион критиковала современную систему образования в Украине и заявила, что у детей в школах нагрузка как на каторге, а учителя продвигают советскую идеологию.
Добкин, сказал, что представителей националистического движения он считает флорой и фауной, фашистами и национал-рагулями.
Губернатор добавил, что если «представители партии «Свобода» сунутся в Харьков со своими законами и правилами — он засунет портреты Шухевича и Бандеры, в те места тела, где им будет более комфортно».
На замечание, что Добкин своим выступлением нарушил регламент — глава Харьковского облсовета ответил, что выступление проходит в соответствии с регламентом и оно компетентно. )))))))
http://rama.com.ua/dobkin-video/
- Перегляди
- 5627
- Подобається
- 2
- Не подобається
- 5
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 63
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
Іван Франко.
Франко создал львовский
скульптор Любомир
Яремчук. Он поставлен в
центре Вены вблизи
церкви Святой
Великомученицы
Варвары. Открытие
памятника состоялось 28
мая 1999 года. А
памятная доска Ивана
Франко на фасаде
Венского университета
была установлена в 1993
спровоцировал дискуссию
выходец из Одессы Эмиль
Лянгерманн, который в
1970 году с семьей
перебрался в Австрию.
Именно он перевел на
немецкий язык и подал в
магистратуру Вены бессистемно вырванные из контекста
«антисемитские» цитаты, якобы приписываемые Ивану Франко.
Так чем там все закончилось на днях на этой научной конференции, пока не слышали?
замучений,
розбитий,
Мов паралітик той
на роздорожжу,
Людським
презирством, ніби
струпом, вкритий!
Твоїм будущим
душу я тривожу,
Від сорому, який
нащадків пізних
Палитиме, заснути я
не можу.
Невже тобі на
таблицях залізних
Записано в сусідів
бути гноєм,
Тяглом у поїздах їх
бистроїзних?
Невже повік уділом
буде твоїм
Укрита злість,
облудлива
покірність
Усякому, хто
зрадою й розбоєм
Тебе скував і
заприсяг на
вірність?
Невже тобі лиш не
судилось діло,
Що б виявило твоїх
сил безмірність?
Невже задарма
стільки серць горіло
До тебе
найсвятішою
любов\'ю,
Тобі офіруючи душу
й тіло?
Задарма край твій
весь политий
кров\'ю
Твоїх борців? Йому
вже не пишаться
У красоті, свободі і
здоров\'ю?
Задарма в слові
твойому іскряться
І сила, й м\'якість,
дотеп, і потуга,
І все, чим може
вгору дух
підняться?
Задарма в пісні
твоїй ллється туга,
І сміх дзвінкий, і
жалощі кохання,
Надій і втіхи
світляная смуга?
О ні! Не самі сльози
і зітхання
Тобі судились! Вірю
в силу духа
І в день воскресний
твойого повстання.
О, якби хвилю
вдать, що слова
слуха,
І слово вдать, що в
хвилю ту блаженну
Вздоровлює й огнем
живущим буха!
О, якби пісню вдать
палку, вітхненну,
Що міліони порива
з собою,
Окрилює, веде на
путь спасенну!
Якби!.. Та нам,
знесиленим
журбою,
Роздертим
сумнівами, битим
стидом,—
Не нам тебе
провадити до бою!
Та прийде час, і ти
огнистим видом
Засяєш у народів
вольних колі,
Труснеш Кавказ,
впережешся
Бескидом,
Покотиш Чорним
морем гомін волі
І глянеш, як хазяїн
домовитий,
По своїй хаті і по
своїм полі.
Прийми ж сей спів,
хоч тугою повитий,
Та повний віри; хоч
гіркий, та вільний,
Твоїй будущині
задаток, слізьми
злитий,
Твойому генію мій
скромний дар
весільний.
Д[ня] 20 липня 1905
***