Народ і військо в нас єдині
Актуальне інтерв’ю
Народ і військо в нас, дійсно, єдині
День Збройних сил України відзначається 6 грудня вже не один рік. Проте, будучи представником старшого покоління, я все намагалася привітати свого чоловіка, синів, друзів і знайомих 23 лютого. І лише цього року, після нав’язаної нашими колишніми братами війни, після того, як щодня і щохвилини нас захищають українські захисники Вітчизни, я остаточно усвідо…
–Почнемо з головного: що сьогодні потрібно нашим хлопцям у зоні АТО?
–Насамперед, дякую усім жителям Канівщини за допомогу. З таким народом ми обов’язково переможемо. Ми кілька днів добиралися до вашого міста. Наш автомобіль «розсипався» біля Кагарлика. Так до нас відразу під’їхали місцеві люди, стали допомагати, зупинялися проїжджі автомобілі. Пізно увечері ми приїхали в Канів. У магазині «Залізяка» нам безкоштовно дали запчастини, Володимир Буряк прислав спеціаліста, канівчани привезли кілька бочок для пального, Володимир Телеганов – чотири буржуйки. Одним словом – скрізь відчувається бажання людей допомогти нам у всьому.
Що ж до того, що сьогодні потрібне у зоні АТО, то це продукти харчування, теплі речі (носки, флісові світри, термобілизна, шапки, рукавиці, теплі берци, кожухи (згодяться навіть далеко не нові), каски, буржуйки, хімічні грілки у взуття, кишені, бочки 200-літрові для пального та багато чого іншого.
Ніде правди діти, нас взувають і одягають волонтери або це ми самі робимо, наші родичі. Ну що мені пара носків та бушлат чи камуфляж синтетичний на синтепоні 48 розміру, коли у мене 64. Постій на морозі у синтепоні – задубнеш, пробіжися – відразу мокрим станеш, потім змерзнеш. А каски 1943 року 1 класу захисту для чого можуть сьогодні знадобитися? Правда, вони (не смійтеся) сертифіковані в Україні. А що бійцеві з того, що вона сертифікована, коли нею тільки воду носити? Йому б потрібно несертифіковану німецьку «Куберт» чи «МК-6», щоб життя врятувала. Тож все, що на мені, придбане за свої кошти, волонтерами, друзями, родичами. Окрема мова про волонтерську організацію «Крила фенікса». Вона організувала свою сітку по всьому світу. Не можу не згадати добрим словом канадців українського походження із Торонто: поліцейські , вчителі, лікарі, домогосподарки, пенсіонери. Вони самі купують на базах військове обмундирування, взуття і передають через волонтерів нам. Українець із Лондона купив приціл і радіостанцію на наш батальйон.
До речі, у нашому батальйоні, служить і Ваш земляк Анатолій Чупилка. Поки що бойове хрещення він не приймав, але в солдата все це попереду. Як нам стало відомо у батальйоні, канівчани зібрали більше 500000 гривень для придбання тепловізора для 3-ї роти, де служить Анатолій. Більше 50000 гривень для придбання тепловізора зібрали дружини офіцерів нашого батальйону. Тож я хотів би зустрітися із канівськими свободівцями, які збирали ці кощти, щоб домовитися з ними про об’єднання наших зусиль. Бо хороший тепловізор за 110000-120000 гривень нам потрібний сьогодні, а не через два-три місяці, коли усі окремо зберуть кошти. На карту щохвилини ставиться життя Іваненка, Ткаченка, Перебийніса – чийогось сина, брата, чоловіка, яких ми відправляємо на бойове несення служби в Донецький аеропорт. Тепловізор – дуже дорога річ, ціна його – вражає. Але коли дивишся як завдяки цьому приладу рятуються життя молодих хлопців – радієш. У нас в одній роті вже є тепловізор за 87000 гривень, але цього на батальйон замало.
Чи піднімали ви питання забезпечення військових сучасними спорядженням перед вищим керівництвом?
– Хіба раз, відповідь одна – вирішуйте своїми силами. Коли наша перша колона вирушила у зону АТО їм видали каски високого ступеня захисту, тільки б/у, ті, що ще не так давно були на чиїсь голові. Думаю, Ви все зрозуміли...
–За час бойових дій у вашому батальйоні багато загиблих та поранених?
–Є один вбитий і два поранені: один загинув, двоє – поранених. Та для нас смерть кожного бійця це важка втрата, бо це патріот нашої держави, це прекрасна людина, це чийсь син чи батько. До речі, у нашому батальйоні багато майданівців. Але в порівнянні з іншими нам ще везе.
– Вікторе, розкажіть кілька слів про себе, а ще6 чи є у Вас приємні спогади за час служби в АТО?
– Я мирна людина. Маю сім’ю, свій бізнес, невелике виробництво. Але коли я став потрібний країні – пішов в АТО. З цікавих випадків, розповім той, що стався з нами у Дубно Рівненської області. Нам надійшла команда доставити в зону АТО військові автомобілі, що зберігалися там на складі. Дісталися ми туди пізно увечері. До машин, а 10 акумуляторів не вистачає. Де їх брали, як їх звозили з усієї області, не скажу, задіяна була уся область з десятої вечора до двох годин ночі, але їх таки знайшли і о другій ночі ми вирушили у зворотному напрямку.
– Ну що ж, щасливої Вам дороги, їдьте з Богом !
– Дякую, обов’язково передам привіт з рідної землі і найкращі вітання вашим землякам, адже у нашому батальйоні служать ще кілька канівчан. Хороші хлопці, з честю пройшли бойове хрещення.
Катерина ЧЕРНЯК, член Національної спілки журналістів України.
- Перегляди
- 5883
- Подобається
- 1
- Не подобається
- 5
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 22
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
?
Вопрос к автору. Кто собрал 500000группы?откуда такой факт
Почему наврали про боевое крещение бойца
Чупилкин?
Если не знаете, то напишите вранья, а если хотите знать правду,то обращайтесь к первоисточнику.
Следующее, даже когда этот офицеришка был в
Каневе, то весь состав 3роты давно пнаходился на донецком аэропорту,и в
Песках,но никак не в
Константиновке
И
Самое интересное, ну должны же люди знать куда отправилась эта помощь,собранная в
Каневе? А весь вопрос в том, что бойцы 3роты. 90батальона по сей день ее не видели!!!
Пишите правду уважаемый автор этой статьи, а не собирайте сплетни по примеру редактора газетенки "час пук " ой. А может "час пик пук "?
Чупилка, который постоянно находится со своими бойцами рядом боевое крещение не прошел? Так кто же врет? Член национальной спилки журналистов
Черняк
Катерина или
Виктор под псевдонимом
Подробный?
Может хватит мешать бойцу воевать? Поливать грязью?
За что? За то,что он пошел добровольно
Батькивщину захищати и защищать тех тварей, которые здесь в тылу отсиживаются,но исподтишка гадят! Все не можете простить ему победы на выборах? А самим пойти защищать
Родину с автоматом против градов слабо?
Ну зовсім негарно якось. Тому від мене жирний "-"
Он не вернулся из боя...
Андрей Терещенко — боец 90 батальона 81 бригады ВДВ.
Погиб в боях за донецкий аэропорт. Ему было 23... Ему надо было жить. Любить и воспитывать детей. Но он пошел защищать Родину, потому что - она позвала, потому что - по-другому не мог.
Нам говорят — война, a la guerre comme a la guerre. -смерть там идет по пятам. Но скажите это родителям, хоронящим своих детей. Скажите это невестам и женам, не дождавшимся своих мужчин. Скажите это детям, потерявшим своих отцов. Поймут ли они вас? Простят ли они вас? А вспомните ли Вы о них потом? На войне, как на войне — а у нас А Т О. Про это - одной строкой в новостях: «за сегодняшний день погибло …... военнослужащих». Далее- о портфелях, кулуарных разговорах и т.д и т. п. Далее в программе «Расмеши комика» и т. д. и т. п. Когда уже ВСЕ, черт возьми, осознают то, ЧТО сейчас происходит?! Когда же мы, наконец, дадим настоящий отпор противнику по всем фронтам?
Я верю, что это время не за горами. Украина обязательно победит! Мы клянемся любить ее так, как любили ее Вы!
Мы помним Вас, мальчики! Мы не забудем Ваш подвиг!
Вы навсегда в нашем сердце!
СЛАВА ГЕРОЯМ! СМЕРТЬ ВРАГАМ!
Этот Герой из Черкасс, похоронили его на день украинской армии 6 декабря
бригады ВСУ Ильницкий Дмитрий. Он был тяжело ранен
на подступах к Донецкому аэропорту в день своего рождения ,
29 ноября, а 30 ноября в 3 часа ночи его не стало....
Что можно успеть за 24 года? Можно стать
Героем и умереть за Родину. И остаться в наших сердцах навечно.Этот Герой из Житомира. Слава Героям!!!
Кому користь від такого перемир\'я
Виктор свое согласие на интервью вам не давал -это его слова! А насчет всего остального, то почитайте
Упк
Украины, какое вы имели моральное право разглашать фамилию бойца? Да так постарались, что не только на каневнете выложили,но и напипикали в час пикеле. Вот только беда с ноликами вышла(с математикой не дружим?), но народу. То понятно -зачем нолики добавляются (ну так между прочим)! Да еще уважаемый автор про боевое крещение забыла извенится! Катя. А ведь из
Канева много бойцов воюет в зоне
Ато, пишите и про них тоже! Что же вы все к депутату цепляетесь? Героев у нас хватает! Так что ждем следующий репортаж!
О других солдатах каневчанах или за них столько не заплатят?
Гнать таких журналістів зі Спілки треба.
ПЕТРУЧЕНКО НИКОЛАЯ ВИКТОРОВИЧА -командира отделения зенитно-ракетного взвода 90 батальона ОАЭМБ. Погиб 8 декабря 2014 года, в результате минометного обстрела в районе п.Пески, не дожив до своего 37-летия 20 дней. У него осталась жена и 4-х летняя дочь....
РЕМЕНЮКА Андрея Олеговича - стрельца-зенитчика ракетного взвода 90 отдельного аэромобильного десантного батальона. Погиб 8 декабря 2014 года, в результате минометного обстрела в районе п.Пески. Будучи родом из Луганской области, он защищал украинский Донбасс от трехколорной заразы. Ему исполнилось 28 лет...
ЛЕСНИКОВА ИВАНА СЕРГЕЕВИЧА -снайпера аэромобильно-десантного взвода 90 батальона ОАЭМБ. Был тяжело ранен 29 ноября в районе п.Пески. Врачи 2 недели боролись за его жизнь, но сердце 23-х летнего бойца остановилось 11 декабря 2014 года...
ЧОП СЕРГЕЯ НИКОЛАЕВИЧА - стрельца-зенитчика ракетного взвода 90 отдельного аэромобильного десантного батальона. Погиб 8 декабря 2014 года, в результате минометного обстрела в районе п.Пески. Прошел Афганистан. В канун нового года ему должно было исполнится 46. У него остались жена, сын и дочь...
Героям Слава!
Смерть врагам!