Мова
Вимагаємо від депутатів ухвалити закон про українську мову!
Вимагаємо від депутатів ухвалити закон про українську мову!
Підтримуєш? Став "+" в коментарі та поділись цим постом собі на сторінку.
Завтра, 9 листопада, відзначатимемо День української мови та писемності.
Водночас у нетрях Верховної Ради вже тривалий час припадають порохом після I читання законопроекти (їх декілька), які цілком готові для того, щоб за них депутати проголосували в ІІ читанні та в цілому, як закон.
Немає сумнівів, що завтра ми від народних обранців почуємо десятки палких промов про їхній самовідданий патріотизм та відчайдушну любов до української мови, присвячених цьому надважливому для української державності Дню.
Саме голосування за такий закон стане справжнім доказом щирості їхніх слів, а не навішування нам, українцям, чергової порції лапші на вуха!
Чуєш, депутате, ПРОГОЛОСУЙ!
Неподільною Україна може бути лише з єдиною державною українською мовою.
Гасло "єдіна країна" потрібно викинути з усіх щитів, бо крім шкоди воно нічого не дає. Воно є ворожим, адже офіційно запроваджує двомовність. "Єдіна" - це гасло українофобів лібер@стів яким "всьо равно на каком язіке". (Дмитро Шевченко)
До Дня української мови: щодо флешмобу "єдина ... - єдіная ..."
Науково-філологічне.
***
Основне значення українського слова "єдиний" – один, без инших (відповідає російському единственный). Наприклад: "Якби знала матуся горенько твоє, чи оддала б за генерала дитя єдинеє своє?" (Тарас Шевченко). А російському "единый" відповідає українське "цілісний", "неподільний". Тож у гаслі словам "Единая страна" має відповідати лише "НЕПОДІЛЬНА країна", а не "Єдина країна".
Політично-патріотичне.
***
Гасло "єдіна країна" потрібно викинути з усіх щитів, бо крім шкоди воно нічого не дає. Воно є ворожим, адже офіційно запроваджує двомовність. "Єдіна" - це гасло українофобів лібер@стів яким "всьо равно на каком язіке". Неподільною Україна може бути лише з єдиною державною українською мовою.
Плакат про курси вивчення мови - це робота Володимира Геруса. Проєкт Ірини Фаріон.
- Перегляди
- 4114
- Подобається
- 3
- Не подобається
- 1
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 14
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
Скільки мов ти знаєш - скільки раз ти людина
В Криму та на Донбасі все також починалось з другої мови в навчальних закладах і адміністративних установах, потім - з прапорів іншої держави. А вже потім були зарізані патріоти, що знімали ці прапори, потім були бої за квадратні метри-кілометри території, потім земля всіюється трупом ворога та наповнюється скорботою за загиблими рідними й друзями"
Хто б ти не був — шукай слова незлі І знай, що ми не помираєм доти, Допоки нас тримають на землі Рука і слово коваля Людоти
Не треба мумій. Наших дум снага Не їх шукає в зоряну годину. Від тління слово нас оберіга: Якщо є слово — маємо людину.
А слів бракує — не твоя вина:
Людська душа не помирає доти, Допоки не вмирають імена — Як напис на мечі: “Коваль Людота”.
Іржавий меч знайшли серед полів (Руків’я срібне зблиснуло під плугом) — І вже мені не треба інших слів: Я поріднився з ковалем, як з другом.
Людота свитку зодяга руду (Ледь–ледь кулак в її рукав залізе) — Ми на болото їдем по руду, Щоб з неї в кручі виплавить залізо.
Пильнуй, де густо плаває іржа — То водяник її підняв, до речі. Нас чаклунами навіть князь вважа — І ми стосовно цього не перечим.
Я смикаю важкого держака, Бо шкіряні міхи–легені горна. Коваль бере з полиці молотка — І полилась мелодія мажорна.
До полудня роботи вистача, Відтак спочити ляжем під березу. Помре лиш той, хто замовляв меча — Але ж не той, хто викував це лезо.
Можливо, хтось пізнає гострий жаль І люто лясне по халяві пліттю, Бо не “кузнєц” на лезі, а “коваль” [1] Хоч меч прийшов з десятого століття..
Хто б ти не був — шукай слова незлі І знай, що ми не помираєм доти, Допоки нас тримають на землі Рука і слово коваля Людоти…
Джерело-https://www.ridivira.com/uk/literature/virshi/28-koval-lyudota
9 листопада в Україні щороку відзначається Свято української писемності та мови. За православним календарем – це день ушанування пам'яті Преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Вважається, що Нестор-літописець став прабатьком української писемної мови. Преподобний Нестор працював до останнього дня свого земного життя. Мощі святого покояться в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.
Свято було започатковано Указом президента України від 6 листопада 1997 року № 1241/97. Традиційно цього дня всіх українців запрошують написати Всеукраїнський диктант національної єдності і перевірити свої знання.
У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: в Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Українська мова належить до найпоширеніших мов світу.
Генеологічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї. Про це свідчать і архаїзми, і деякі фонетичні та морфологічні ознаки, які зберегла наша мова протягом століть.
Щодо початку писемності в українських землях тривають наукові дискусії. Археологічні знахідки засвідчують наявність писемних знаків на глиняному посуді, пряслицях, зброї тощо ще за трипільської доби.
Кілька століть нас привчали до думки про нібито "вторинність" української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, що сягає глибокої давнини і налічує багато тисячоліть.
Давніший із літописів, який дійшов до нас, був написаний у 1377 році на пергаменті – вичиненій телячій шкірі. Він носить назву Лаврентіївського, за іменем монаха-переписувача Лаврентія. Зокрема до цього списку входить "Повість врем’яних літ" (або "Повість минулих літ"), написана на початку XII століття.
Автором "Повісті" вважається монах Києво-Печерського монастиря Преподобний Нестор-літописець (близько 1050 – 1114 рр.). Також його перу належать житія святих.
Існують версії, що раніше на території України застосовували кілька видів писемності, деякі з них використовували грецьку абетку або латиницю. Сучасний алфавіт української мови здебільшого складається з аналогів грецьких літер і декількох слов’янських знаків, однак раніше, крім кирилиці, використовувалася так звана глаголиця.
Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника.
Щиросердечно ввтаю учасників спільноти "Православна Україна", з днем писемності та Української мови!
Не говори: в нас мова солов'їна
Бо мова вище, ніж пташиний спів.
В її скарбниці – доля України,
Глибинна таємниця правіків.
Вона нуртує джерелом криничним,
Із попелища феніксом встає.
Для нації вона гарант на вічність,
Тому її так люто ворог б'є.
Все заберуть, а залишилось слово.
Знов до життя повернемося ми.
Лише тому, що не пропала мова,
То й ми ще наче люди між людьми.
Без мови – не створити нам держави,
Доріг тернистих – не перебрести!
Хай вороги жорстокі і лукаві –
Стіною стань і мову захисти!
Річ не про те, що мова солов'їна,
Бо мова – глибше, ніж пташиний спів.
В її скарбниці – доля України,
Космічна нерозгаданість віків.
(Велесова Книга, дощечка 13-14)
Велесова книга - видатна пам’ятка давньослов’янської писемності, джерело інформації про історію слов’ян, єдина священна книга на теренах Європи, що дійшла до нас з дохристиянських часів.
http://spadok.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=387:q-q---&catid=47&Itemid=78